Революційна кукурудза

У Сполучених Штатах щороку висаджують понад 36 млн га кукурудзи — це майже вдесятеро більше, ніж в Україні. У нас ця культура займає близько 15% орних земель, тоді як у США вона разом із соєю є основними культурами. Відомо, що кукурудза потребує великої кількості добрив. Дані різняться, але у Сполучених Штатах щороку під кукурудзу застосовують 5,6 млн т добрив, переважно азотних. У нас ця цифра, відповідно у 10 разів менша, однак також разюча.

Азот є необхідною речовиною для життя рослини, а від думки, що 78% цієї хімічної сполуки міститься у повітрі, але скористатися нею, як це роблять бобові культури, кукурудза не може — стає сумно. Та виявляється, що така можливість у неї вже з’явилася! На запитання журналу «Зерно» відповів винахідник Алан Беннет.

— Мене завжди дивувало, що бобові культури, такі як соєві боби,наприклад, чи то квасоля, горох, вігна, люпин білий, конюшина, люцерна тощо, мають природний механізм відтворення азоту, — розповідає Алан Беннет, професор Каліфорнійського університету Девіс — він є автором винаходу кукурудзи, про яку піде мова далі. — Бульбочкові бактерії — досить численна група ґрунтових мікроорганізмів-азот-фіксаторів — пристосувалися до спільного життя з бобовими рослинами і навчилися користуватися послугами один одного. Бобові створюють умови, потрібні для фіксації азоту з повітря бактеріями, а ці «міні-фабрики» з виробництва амонійних сполук азоту надлишок зв’язаного азоту віддають рослинам, таким чином повністю або частково забезпечуючи їхню потребу. Кукурудза ж не має такого симбіозу з ґрунтовими бактеріями, і фермери змушені покладатися лише на внесення добрив.

Передзвонити мені